БіоГая –з перших днів життя

Педіатри відзначають, що у 90% дітей перших шести місяців життя виникають різноманітні проблеми із травленням. Як правило, це наслідок дисбактеріозу кишечнику. До розвитку такого стану в дитинипризводить безліч чинників, існує багато методів його корекції та покращення самопочуття дитини, але водночас пошук ефективної допомоги триває.

Причини порушеньтравлення

У новонародженої дитини шлунково-кишковий тракт (ШКТ) незрілий, тобто існує брак ферментів, їх активність знижена, несформована місцева нервова система, відповідальна за правильну перистальтику кишечнику. Перетравлювати й засвоювати їжу немовлятам мають допомагати дружні бактерії, але у дітей часто визначають наявність дисбактеріозу. Нестача корисної мікрофлори в кишечнику в малюка грудного віку збільшує незрілість його ШКТ і проявляється різноманіттям симптомів – зригуванням, кольками, блювотою, порушенням стулу. Кишкова мікрофлора може формуватися у новонародженого неправильно, якщо він недоношений, пройшов комплекс заходів реанімації або одержує штучне вигодовування. Не застраховані від дисбактеріозу кишечнику й діти, які з’явилися на світ вчасно і визнані здоровими. Річ у тім, що перші бактерії, які колонізують кишечник, немовля одержує від матері, а багато жінок мають дисбактеріоз. Причин цього багато: наявність консервантів у продуктах харчування, лікування із застосуванням антибіотиків, вживання недостатньої кількості кисломолочних продуктів. «Успадкування» дефіциту материнських корисних кишкових бактерій часто призводить до порушення становлення нормальної мікрофлори в кишечнику дитини. Дисбаланс у складі й кількості кишкової мікрофлори небезпечний для малюка не тільки проблемами із травленням, але й погіршенням формування імунітету. Встановлено, що такі діти більш схильні до ГРВІ, алергійних та інфекційних захворювань. А при відновленні нормальної мікрофлори кишечнику стан здоров’я дитини поліпшується. З цією метою у дітей раннього віку все ширше застосовуються пробіотики.  

Вибір пробіотика

Пробіотиків на полицях аптек дуже багато, але не всі з них можна давати дитині, особливо з перших днів життя. При виборі препарату потрібно враховувати кілька моментів:

• неприпустимо застосовувати капсули, особливо відкривати й розділяти їх вміст на кілька прийомів (у такому випадку неможливо точно дотриматися необхідного дозування);

• варто брати до уваги смак рідких засобів, тому що немовля його розрізняє – кислий пробіотик йому не сподобається, і дитина його виплюне;

• сухі порошки перед застосуванням потрібно розчинити в рідині, а за рекомендацією ВООЗ діти до 6 міс. мають одержувати тільки грудне молоко без додаткового допоювання.

З перших днів життя дозволений до застосування пробіотик БіоГая («БіоГая АБ», Швеція), що випускається в рідкій формі й містить живі активні бактерії Lactobacillus reuteri, аналогічні наявним у жіночому грудному молоці. Педіатри рекомендують БіоГая для формування й відновлення природної корисної мікрофлори дитини, тому що  L. reuteri забезпечують ряд позитивних впливів:

• сприяють нормалізації травлення й усуненню різних симптомів його порушення;

• знижують ризик бактеріальних і грибкових інфекцій у недоношених дітей;

• сприяють профілактиці алергії, що дуже важливо для дітей віком до одного року;

• зміцнюють імунний захист організму.  

Застосовувати зручно

БіоГая вже приблизно 20 років успішно використовується для корекції дисбактеріозу в немовлят, дітей різного віку й дорослих у країнах Євросоюзу, Канаді, США. Висока ефективність і безпека цього пробіотика були доведені в 67 клінічних дослідженнях, проведених у різних країнах за участю немовлят, недоношених малюків та вагітних жінок. У складі пробіотика відсутні лактоза, білки і консерванти, тобто потенційні алергени, він не має смаку. Добова доза БіоГая для дитини становить п’ять крапель раз на день. Перед вживанням флакон необхідно збовтати й давати пробіотик маляті в ложці або додавати в молоко, воду, іншу рідину (не гарячу) або їжу. Смак цих продуктів не змінюється. Для підлітків і дорослих випускається БіоГая в таблетках

 

Ганна ПЕТРЕНКО    «Мистер Блистер», №10’2010            МИР МЕДИЦИНЫ      стр. 37